ТЕГИ


У 2032 році Вінниця стане більшою, матиме з десяток нових мікрорайонів та промзон, буде з новими парками і автомобільними магістралями. Сьогодні такою її можна тільки уявити через креслення головного містобудівного документа - генерального плану розвитку Вінниці.
Вінниця поглине навколишні села і зросте у півтора рази
Автор: 01.06.2013     1944  0



У 2032 році Вінниця стане більшою, матиме з десяток нових мікрорайонів та промзон, буде з новими парками і автомобільними магістралями. Сьогодні такою її можна тільки уявити через креслення головного містобудівного документа - генерального плану розвитку Вінниці. Він був ухвалений п’ять років тому, а тепер до нього внесли певні зміни. У міській раді пройшли громадські слухання, щодо того, як розвиватиметься місто впродовж найближчих двох десятиліть.


 

 


Вінничанам стало тісно
  Основною причиною змінювати генеральний план стала необхідність розширення меж міста. Призначений два місяці тому головний архітектор міста Олександр Рекута, пояснюючи потребу переглянути територію Вінниці, наводить приклади з іншими містами.

- В обласному розподілі населення Вінниця є найбільшим містом серед майже усіх сусідніх областей. Зокрема, з населенням у 370 тисяч вона суттєво переважає, приміром, Хмельницький (263 тисячі) або Тернопіль (217 тисяч), однак при цьому територія нашого міста менша. Така щільність, безумовно, сильно ускладнює його розвиток. Тому разом із спеціалістами із «Діпромісто» розробили зміни до генерального плану, які передбачають розширення меж Вінниці по окружну дорогу.

За новим генеральним планом, обговорення якого ще триватимуть, обласний центр розростеться приблизно на третину від сьогоднішнього. Це має відбутися до 2031 року. Саме на такий термін розрахований документ. До того часу має зрости й кількість населення. За підрахунками фахівців, через 19 років вінничан стане 404 тисячі. Для житлового будівництва нинішньої території міста дуже обмаль, відтак спорудження нових масивів планують уже на території, що сьогодні належить приміським селам, а відтак ту територію доведеться приєднувати. Найбільший шмат при «великому поділі» хочуть відірвати від Якушинецької сільської ради - понад 1130 гектарів. Нині досить значна територія, що фактично є Вінницею, насправді належить якраз іншій територіальній громаді. Насамперед мова про 9-й і 10-й мікрорайони масиву Вишенька, які користуються інфраструктурою і комунікаціями міста і де триває активне будівництво багатоповерхівок. Також у планах архітекторів приєднати до Вінниці 858 гектарів земель Стрижавської сільради, 885 гектарів Вінницьких Хуторів. Всього з навколишніх сіл до міста хочуть віднести 4160 гектарів. Завдяки цьому територія обласного центру з нинішніх 6868 тисяч зросте до більш як 11028 гектарів.



Нове житло будуватимуть переважно на околицях

Що ж буде на цих гектарах, ціна яких, з огляду на розташування, очікується чимала? Частина цих територій забудована, решта - поки поля. А от планів щодо цих ділянок у архітекторів справді чимало - від вже зазначених житлових масивів до промислових та рекреаційних зон. У якому саме вигляді це постане перед городянами, ніхто не береться судити, поки що це лиш теоретична частина плану.

За словами Олександра Рекути, велика частина земель буде відведена на житловий фонд, що дозволить підняти рівень забезпеченості житлом. Нині на одного жителя Вінниці припадає 18,2 квадратних метра, а якщо реалізація з планом співпадуть, стане 24,3.

Щодо багатоквартирної забудови, новий генеральний план передбачає будівництво кількох масивів, переважно на околицях міста. Зокрема, це планують побачити на західній окраїні, а також у східній частині міста (поруч із Тяжиловим), а також в районі ДПЗ, де земля за існуючими старими межами знаходиться у власності Стрижавської селищної ради. Частка багатоквартирної забудови становить 78% від запланованого житлового фонду. А от під садибну забудову хочуть використати якраз найбільше приєднаних земель. Так, великий приватний сектор (близько 200 га) виросте також на сході міста та на півночі за районом ДПЗ. В цілому, частка садибної забудови займе понад 450 гектарів.

- Всього місту потрібно збудувати ще 2,5 мільйона квадратних метрів багатоквартирного житла та 645 тисяч - садибної забудови. Це 43% від того, що маємо зараз, - каже Олександр Рекута.

Що ж до об’єктів іншого призначення, як то промисловості, то їй відвели північно-східну частину обласного центру. До запланованого давно Індустріального парку в районі вулиці Чехова і Немирівського шосе приєдналась вулиця Кірова і Липовецька, де в перспективі має бути велика промзона.

Для розвитку рекреаційних зон у геплані відвели як існуючі місця, на кшталт півострова Бригантина, де приватний інвестор планує звести багатофункціональний комплекс з аквапарком, так і нові землі. Наприклад, знову ж таки на північному заході поруч з окружною запланували іподром. Наскільки необхідним вінничанам стане кінний спорт, питання спірне, і за словами архітекторів, це позначення на плані умовне, яке окреслює територію під спортивний напрямок.

Відвели місця й під нові кладовища, адже тим, що є зараз, місця все менше. Відтак, для померлих вінничан в майбутньому відведуть землі Бохоницької сільради (43 га) і Вінницько-Хутірської (41 га).


 

Нові мости, тунелі під залізницею і трамвай на Тяжилів

Із ростом населення і розбудовою міста в цілому має змінитися й транспортна мережа міста. Уже сьогодні відчутно брак автомагістралей, через що з кожним роком збільшується кількість заторів на вулицях. Поки ситуація не критична, відзначають архітектори, але ще років 5-10 і містом буде не проїхати.

Одним із пунктів модернізації транспортної мережі є розширення існуючої північної окружної міста до чотирьох смуг, а також будівництво південної частини кільцевої. Нині вона є лиш частково, і щоб дорогу закільцювати, необхідно збудувати міст в районі Сабарова. Мости - болюча тема для Вінниці. Генеральним планом передбачено одразу три нових: згаданий міст для окружної, а також в районі вулиці Скалецького на Старе місто та з вулиці Гонти на П’ятничани. Спорудження останнього дозволило б створити так зване внутрішнє транспортне кільце з добудовою самої вулиці Гонти з Київської на Кірова, тунелю в районі Хутора Шевченка на Тяжилів, а також на іншому березі з реконструкцією вулиці Ботанічної і доведенням її до Максимовича.

Міст на П’ятничани стоїть першим у списку планів міської ради, проте вартість такого будівництва становить майже половину річного бюджету обласного центру, який цьогоріч склав понад один мільярд гривень. Відтак, реалізація цього проекту на найближчі роки виглядає сумнівною. Як, врешті, й будівництво вкрай необхідного залізничного мосту з вулиці Фрунзе на Ватутіна. За словами Олександра Рекути, цей міст - єдина можливість пустити трамвай на Тяжилів, де, з ймовірною появою нових мікрорайонів, проблема громадського транспорту стане гострішою.

Стосовно розвитку громадського транспорту проектувальники віддали пріоритет саме трамваю. Окрім вже відомих напрямків, а саме будівництво трамвайного кільця на Келецькій і Барському шосе, що вже триває, а також проектування трамвайної лінії по проспекту Коцюбинського, є варіант з трамваєм на північ Вінниці.

- Ми плануємо спорудження трамвайно-тролейбусного депо на вулиці Липовецькій, поруч із новою кондитерською фабрикою. А значить, пустити у тому напрямку трамвай, для якого кінцевою стане депо, та тролейбус, який ходитиме до самого району ДПЗ, - пояснює головний архітектор Вінниці.


Генеральний план 6



Приміським селам компенсують за втрачені землі

Найбільше хвилювань на обговоренні змін до генерального плану виникло, що не дивно, у представників сільських громад, в яких планують відібрати частину земель. Люди занепокоєні, що таким чином приміські села втратять чималий прибуток від податків на землю та підприємств, що розташовані на ній. З іншого боку вінницька влада просить зрозуміти й місто.

- Вінниця дуже обмежена в території, тож задля розширення іншого виходу немає. Крім того, чимало тих земель уже знаходяться у чиїсь власності і міська влада не претендує на володіння ними, - коментує секретар міськради Сергій Моргунов. - Можливий варіант, що тим селам, чия територія перейде Вінниці, місто виплачуватиме субвенції, щоб компенсувати втрати.

Як би не було, впровадження генерального плану та збільшення меж Вінниці - довготривалий процес. На це, враховуючи термін документа, може пройти щонайменше 20 років. Навіть зроблені зміни ще не остаточні, обговорення, тепер на рівні погоджувальної комісії, ще триватиме. Принаймні, впродовж листопада. Саме в цьому місяці міська рада повинна визначитись з ухваленням оновленого генерального плану.



http://vinnichina.info/article-1717






Головна » Новини сайту » Місто
Рейтинг0.00

НАПИШІТЬ КОМЕНТАР

e border="0" width="500px" cellspacing="4" cellpadding="2" class="commTable">
Ім`я *: Email:
Код *:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

%