ТЕГИ


Євромайдан у Києві схожий на республіку всередині столиці. Тут діють свої правила, кожен активіст виконує свою функцію. Атмосфера дещо напружена, але це не заважає людям і надалі залишатись із посмішкою на обличчі. Інколи складається враження, що ти не на революції, а на фестивалі. Таким видавсся день на Майдані 12 грудня. 
День на Майдані
Автор: melv 14.12.2013     486  0

Перша ніч київського Євромайдану після спроби розгону у ніч на 11 грудня. Розібрані барикади у лічені години постали знову, але в рази потужніші. 
 
До Києва добираємось поїздом уже за північ. Першим дорогою до Майдану нас зустрічає Ленін. Він, як уже всі знають, лежить. А над ним з молотками в руках "чаклують" кілька десятків молодих людей. Луплять Ілліча на шматки нестримно. Ілліч виявився міцним горішком, за пару днів його так просто у порох не зітреш. А щоб натхнення не пропало, активісти підписали скульптуру "Путіним". 
 
 

На шляху від Бессарабського ринку - перша барикада. Порівняно з іншими - вельми "скромна".
 

Для міцності барикаду поливають водою. при мінусовій температурі - те що треба. 
 

Вихід із підземного переходу також заблоковано. У хід пішли чавунні лавки з Хрещатика. Лавки шкода, сподіваюсь, вони ще будуть спроможні виконувати свою основну функцію. 
 

Вхід до КМДА супроводжується великою чергою. Багато людей сюди приходять саме як на екскурсію у музей. 
 

Перші два поверхи використовують, окрім, власне, як одного зі штабів революції, для обігріву і ночівлі. Місць для всіх не вистачає, дехто спить сидячи, хтось, навіть, стоячи, спершись до стіни. 
 

Але робота не припиняється. За цим столом приймають у добровольці. 
 

А за столом - у кілька рядів притул один до одного сплять активісти Майдану.
 

Роздача чистих. а головне сухих шкарпеток. Але найбільшим пунктом із речами став будинок профспілок, де теплий одяг видають цілими пакетами. 
 

Тим часом на вулиці працюють над очищенням вулиці від снігу та льоду. Люди вже жартують, мовляв, на захопленому Хрещатику зараз прибраніше, аніж в решті Києва. Певна правда в цьому є. 
Але прибирають не виключно задля чистоти, сніг потім використають при спорудженні барикад. 
 

Обличчя Майдану дуже різні. Чомусь часто лунає стереотип, що на майдані багато молоді. Насправді, на Майдані не менше людей і середнього і похило віку.
 
 

Ще один стереотип - Майдан це велика хаотична маса. Цю думку залишимо прихильникам зібрань у Маріїнському парку. На Хрещатику все відбувається дуже організовано: одні займаються спорудженням барикад, інші їх стережуть, треті працюють у харчоблоці, четверті - у медпункті, п`яті прибирають. шості... сьомі... Майдан насправді має ознаки такої собі республіки, в якій кожен її житель має свою функцію. 
 

Наступна барикада на підступах до Майдану Незалежності більш неприступна за попередню. 
 
 

Люди в наметовому містечку виглядають втомленими, багато з них тут уже другий тиждень, хтось іще більше. Тим не менш, всі вони вже призвичаїлись тут і почуваються, здається, непогано. прпуч одразу кілька пунктів з іжею і теплими речами. 
 

Народна творчість Майдану
 

Питання чистоти потрібно відзначити окремо. Не зважаючи на велику кількість людей, на Хрещатику і Майдані чисто. Жити у багнюці і смітнику нікому не хочеться. Урни переповнені, бо усе сміття несуть до них, під ногами сміття видно тільки зрідка.
 
 

Барикада у бік Європейської площі. Разом із барикадою на Інтитутській є найбільшою. Тут уже використали мішки з піском, які разом зі снігом, арматурою, колючим дротом, дошками і шинами створюють насправді неприступний вигляд. 
 
 

Вузький прохід виводить на "цивільну" сторону Хрещатика. 
 
 
На Грушевського біля стадіону "Динамо" проїзд перекритий бійцями внутрішніх військ. Вони не проти фото на пам`ять, народ активно цим користується. Довелось бачити навіть чергу за цим ділом. 
 

Через деякий час між мітингуючими і солдатами ВВ за`язався діалог. Розмова видається напрочуд мирно, навіть приятельською. Офіцери розповідають, що приїхали з Криму, дуже втомлені, бо з Василькова сюди йшли пішки. Жаліються на свою зарплату (близько 2,5 тисяч гривень) і тим самим пояснюючи затятість "Беркутів", яким втрачати більше - у тих зарплата в межах 4-7 тисяч. 
"У мене тут родичів немає. Але знайомі є, вони з вами на Майдані. Підходили до мене... Ми не хочемо нікого бити, насправді ми хочемо, щоб усе скінчилося і поїхати до дому". Лейтенант розповідає, що їм, солдатам, також є на що гніватись. Каже, їм показували відео, де бетонною плитою товчуть по голові їхнього лежачого бійця... Очевидно, що у лавах міліції ведеться своя пропаганда, яка, на жаль, показує мітингуючих лютими агресорами. 
Розмова завершується майже обіймами. Залишилось тільки питання - "а що, раптом, саме зараз їм дали б наказ бити?"

Нічна варта. Після спроби розгону попередньої ночі всі во очікуванні чергового штурму, хоча й здогадуються. що ця ніч буде спокійною. 
 

+1 у колекцію "Запорожців"
 

"Армія" Майдану
 

Укріплення на вулиці Інтитутській. Звідси відбувся штурм спецпризначівцями у ніч на 11-те. Підхід до барикади час від часу змочують водою. 
 
 

Правильний лозунг. 
 

На жаль, повністю уберегти Майдан від такого прояву вандалізму, як написів маркервами і балончиками не вдалося. Хоча насправді їх тут не набагато більше, аніж у звичайний період. Хіба що на колонні монументу тут раніше писати собі не дозволяли. 
 

Скоро Новий рік. 
 

На рекламному екрані Майдану 24 години поспіль транслюють... Майдан
 

Киян насильницьки змушують переходити на українську 

Після Помаранчевого майдану у 2004-му одну зі стінок при вході у Поштамт, розписану лозунгами, залишили у пам`ять і, навіть, закрили склом. Через дев`ять років ущерть розписана ще одна стінка. Стільки часу пройшло, а антигерой той самий. 
 

Ніч проходить дуже швидко. 

"Кияни, потрібні дрова для козацького кулішу". Без жителів столиці Майдан би не відбувся. Люди приносять з дому той самий теплий одяг, дрова, допомагають грошима... Під час пікетування Генпрокуратури, яка розташована поміж житлових дев`ятиповерхівок, киянки виносили замерзлим мітингувальникам гарячий чай і бутерброди. 
 

Власне, хода до Генпрокуратури. Переважна більшість водіїв ритмічно сигналить у підтримку, нехай і змушені через це стояти у корках. Тільки раз довелось почути негативну репліку від знервованого молодого чоловіка, який спішив на роботу. 
 

В цілому ж за межею барикад Київ живе звичним життям. Практично нічого не нагадує про мітинг, який триває вже третій тиждень. 
 

Трофейний самоскид стоїть зі спущеними колесами. 
 
 

Й усередині Майдану не все нагадує революцію. Аніматори дістають зі своїми пропозиціями сфотографуватись...
 

...діти катаються на каруселі.

А поруч проводиться інструктаж, як поводитись у разі штурму міліцією, або провокацій
 

Розпочався сніданок.
 
 

Люди вишиковуються у чергу за їжею. Меню досить різноманітне - від бутербродів з ковбасою і сиром до бульйонів і гречки з м`ясом. 
 
 
 
 

Сніговики тут свої - ідеологічно правильні. 
 

До ранку барикада на Інститутській стає ще колоритнішою. 
 

Хоча куди ще колоритніше?
 
 


Автобуси телебачення. Серед них зустрічаємо номери Франції, Німеччини та Польщі.
 
 

Атмосфера винятково позитивна. Навіть мат тут чути у рази рідше, аніж на середньостатистичному масовому гулянні.
 

Можливо, це завдяки таким написам при вході на територію мітингу. Це правда, на Майдан п`яних не впускають. Щойно зробивши цей кадр. стаємо свідками як на пропускному пункті охорона вивела трьох випивших чоловіків, які спробували зайти з триметровим перегаром. Попросили витверезитись. 
 

Ну, і насамкінець найбаянніший кадр з Майдану. Ніколи не любив сам Майдан Незалежності, але вперше з 2002-го сюди хочеться повернутись. 
 
__________________


Головна » Новини сайту » Репортаж
Рейтинг0.00

НАПИШІТЬ КОМЕНТАР

Ім`я *:
Email:
Код *:

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

%